Хімія в усній народній творчості та в художній літературі

Хімія в усній народній творчості

та художній літературі

7 клас

Тема. Хімія – природнича наука.

Цариця є серед наук,

Що математикою звуть,

Та є не менш важлива ця наука

Що зветься хімія вона

§ § § §  §

Сила хімічної науки,

Що створив російський геній,

Дала зброю людям в руки

У праці їх щоденній.

Чи будинок зводиш, друже,

Чи пливеш морями,-

Скрізь вона тобі послужить,

Всюди вона з нами.

На заводі і в друкарні,

У відкритті галактик,

Навіть лікар у лікарні

Мусить її знати.

Найдавніша на планеті,

Поміж всіх наук - цариця,

Хіміє, ти наша

Вірна помічниця.

§ § § §  §

Ми Менделєєва прославим хором.

В періоди і групи шляхи він нам проклав.

Пропахли ми амоніаком і хлором.

На світі ми не лише для забав.

Ось Гідроген – він утворить воду.

Ось Оксиген – життя без нього – не життя.

Карбон і Силіцій –королі природи.

Про це вже знає і мале дитя.

Ми, елементи, станем у пригоді:

У полі, в школі, в побуті, в біді

У перукарні, в космосі на кожному заводі.

Вивчайте нас і користуйтесь нами,

Люди молоді!

Сперечатись нині годі.

Досконале все в природі –

Річка , поле, камінець

Треба кремній і вуглець.

Бром, іридій чи ксенон,

Скандій,олово,радон,

Літій,натрій чи астат.

З ними поле зацвіта,

З ними дужчає людина,

Молодіє Україна,         

Вся планета – наша мати.

Та людина має знати

Все про різні речовини –

Од найменшої росини

До складних,як світ, сполук…

Й берегти живе од мук –

Цвіт калини, пташку ранню –

Од хвороби, вимирання.

Речовини всі для чого?

Ледацюг карає строго

Хімія за незнання…

Тож рушай не навмання

В ту країну пречудову,

Щоб продовжити розмову

Про незвичні речовини –

Друзів й недругів людини…

Там дива на кожнім кроці,

І на кожному уроці.

Хімія –країну звуть.

В добрий час!В щасливу путь!

     § § § §  §

Я до всього справу маю:

Грунт у полі удобряю,

Я перу і прибираю,

Я годую й одягаю,

І метал я добуваю,

Я лікую й зберігаю,

Я будую й освітляю,

І у космос я літаю.

А запитання моє:

Відгадайте, хто я є?

(хімія)

Тема . Фізичні і хімічні явища.

Взимку стало холодати

І ставок вже не пізнати

Там де була рідина,

Лиш дзеркальна площина.

Що за диво кристалічне?

Це фізичне чи хімічне?

(фізичне)

На дворі живе корова.

Молоко п’єм для здоров’я,

А побуде в теплій хаті –

Будем сир й сметану мати.

Що за наслідок логічний?

Він фізичний чи хімічний?

(хімічний)

На вогні пластинка мідна

Почорніла, вірогідно.

Що за явище незвичне?

Це фізичне чи хімічне?

(хімічне)

Осінь стала вмить до діла –

Листя геть все пожовтіло.

Що за результат класичний?

Він хімічний чи фізичний?

(хімічний)

Пам’ятка про кількість речовини і сталу Авогадро

В хімії всі речі дивні.

Кількість – річ не примітивна.

В газах є, в кислотах, солях,

А вимірюється в молях.

Моль – величина магічна,

Стала в ній – число логічне,

Авогадро воно зветься,

Величезним всім здається.

Не зникає в часу леті

Шість на десять в двадцять третій.

Задача

Стовп стоїть ось електричний

Он і другий – діло звичне.

Дріт стовпи ті два єднає

Довжину півсотні має,

Ну а маса: 6 кіло

Алюмінію було.

Число атомів назвіть

Скільки містить оцей дріт?

Скільки треба молів взяти,

Щоб аж п’ять стовпів з’єднати?

Тема. Хімічні елементи, їхні назви і символи .

H

Я найперший елемент

В усьому світі – Гідроген,

“Аш”  - у формулі читайте

І прошу:запам’ятайте –

Я у солях, в кислоті,

Я у річці, у воді.

Я – найлегший.Ось він я!

Водень  - це моє ім’я.

§ § § §  §

Гідрогеном  звуть мене,

Бо народжую я воду.

Любить кислота мене.

Там я роблю трошки шкоду:

Маю здатність я таку-

Дірки всюди пропечу.

He

Я іду за першим вслід.                                         

Я – це з Космосу привіт,

Бо мене знайшли на Сонці

Але я і за віконцем.

Гелій є також в повітрі.

У швидкому леті вітру.

C

Я – Карбон , або вуглець.

Я –вугілля,олівець.

Маю ще один талант:

Я блищу,бо діамант.

Хоч я шостий, все ж важливий –

Я в усіх живих клітинах.

N

В формулі читайте “Ен”.

По-латині – Нітроген.

Ми азотом називаєм,

Що в повітрі помічаєм,

У комахах і рослинах,

В наших генах, у клітинах (Так, пробрався навіть в ген цей невтомний Нітроген!) .

O

Я скрізь навколо тебе є

Бо кисень  - О₂- ім’я моє.

Я в деревах, у траві,

В твоїх я жилах, у крові.

Я по-латині – Оксиген.

Запам’ятай і полюби мене!

        § § § §  §

Оксиген знайдеш усюди.

Знають мене добре люди.

Ось зі мною сполук палітра:

Вхожу я у склад повітря,

Добре воду озоную,

Крейду з содою шаную.

І , куди вже правду діти,

Всі мої брати – оксиди.

Na

Я – Натрій,

Я з металами стою,

Хоч м’який, мов масло.

Жовтим полум’ям горю,

Й довго не погасну.

Я поширений доволі:

В воді, в склі, в кухонній солі.

Mg

В морській воді я проживаю,

На твердість її впливаю,

Тому вона гірка на смак.

Я – Магній- дванадцятий знак!

Al

Найбільш поширений метал,

Як глина, у землі лежав.

Але знайшли чудовий спосіб

Й видобувають його й досі.

Він легкий у каструлях наших,

В яких ми варим борщ чи кашу,

У літаках сріблясто-білих,

Потужних, але легкокрилих.

Він срібний, наче сніг чи іній,

І зветься гарно – алюміній.

        § § § §  §

Це в якому розумінні

Світ без міді так бідує?

Хвалькуватість ця дивує

Там і швидкість, там і слава

Де мої в пошані сплави

Звуть мене крилатим здавна,

Алюміній – річ державна.

Я живу в звичайній глині,

У бокситах, у рубіні,

І без мене так чи так

Не зліта в політ літак.

Я легкий, гнучкий та дужий,

А до слави я байдужий.

Si

Я так поширений в природі,

Що після кисню другий йду.

Є у піску, в гірській породі,

Я цар каміння у природі .

Силіцій – звуся по-латині.

Є у рослинах і в тварині!

P

Для рослин я необхідний

І для грунту завжди рідний.

Кольоровий у природі,

Білий в чорний переходить,

Ти червоний фосфор стрів

На  коробці сірників!

Я твоєму мозку є,

Фосфор – це ім’я моє!

 Си

Мідь я. «Купрум» називаюсь.

Кольором своїм пишаюсь.

Скаже кожен довідник:

Я -  хороший провідник!

        § § § §  §

Справді, без моїх сполук

Цілий світ, немов без рук.

Людям треба мідний дріт,

Щоб у місто і село

Телебачення прийшло.

Це по ньому кожну мить

Електричний струм біжить.

Треба знати назубок:

Стіни в домі з’їсть грибок

І підлогу їсть без міри…

Треба купорос тут мідний –

Засіб вірний та солідний.

Нg                                                                                

Я  блискуча і рухлива.

Хоч отруйна, а красива!

Всі мене ось тут назвуть,

Бо «гідраргіум» я, ртуть.

Мg                                                                        

Магній знають всі з дитинства

Як метал такий іскристий,

Що запалює вогні

В Новий  рік й святкові дні він запалює бенгальські вогні .

Fe

Хоча метал я і м′який,

Та розповсюджений такий!

У сталі й чавуні міцнію.

Нажаль, в вологості ржавію…

У кров мені шляхи відкрито.

А ще я слухаюсь магніта!

Cr

Ось елемент цікавий хром.

Це в нас ще той хамелеон…

В сполуках колір він міняє,

Тому і назву таку має

Са

Я метал усім відомий                                             

І потрібний в кожнім домі.

Міщусь в крейді і вапні.

Кістки й зуби теж міцні

Я роблю. Мене знайдеш

В молоці та сирі теж.

     § § § §  §

Сріблясто –білий активний метал.

І повітря боїться він дуже.

Є в грунті, у наших кістках,

І у водах підземних потужних.

Кальцій є у зубах білосніжних.

Отакий він метал дивовижний.

S

Із вулканів я з’являюсь,

У воді не розчиняюсь,

У кислотному ряду

Командиром я іду

Очищаю нафту, масло,

Гербіцид в полях прекрасний,

Хвору шкіру очищаю,

Навіть в пеклі я буваю!

Казка-загадка

Поблизу великого Бору на Фермій жив кіт на ім'я Лютецій. Яка це була країна — невідомо. Може, Індій чи Германій, а може, Америцій, а то й Францій.

Кіт був не простий, а чарів­ний. Він був надзвичайно Ак­тиній і рухливий, як Меркурій. Очі кота світилися, як Фосфор, а сам він уночі ставав Неодим. Шубка в нього Сірка з двома біленькими плямами на Талій.

На цій Фермій крім котика Лютеція мешкали ще маленька дівчинка Галій та її мама Іри­дій.

Лютецій був завжди Радій бачити Галій. Вона часто Бери­лій котика на руки і бавилася з ним.

Котик інколи захоплював мишку у Полоній, і то був ве­ликий   Цирконій, коли мишка тікала з Полоній і Молібден бога за свій порятунок.

Наближався день народжен­ня Галій, і вона Гадоліній про свої подарунки.

Приїхали гості з Європій, Америцій, Рутеній: Ванадій та Арсен із Тулій, Родій з Калі­форній, Нікол із Самарій.

А найкращим подарунком ви­явився маленький песик Ко­бальт. На шиї в нього виблис­кував сріблястий Силіцій.

Мама Іридій діставала з Барію гостинці й частувала гостей.

Свято було веселим та радіс­ним і тривало, аж поки Гелій сіло за обрій, а на небі з'явився Селен. Між Лютецієм і Кобаль­том ледве не дійшло до неве­личкого Скандію. Але котик був у стосунках великий Технецій і залагодив їх, Ніобій нічого й не сталося. І собачка завжди зустрічав котика веселим — Гафній, Гаф­ній!

 Завдання. Правильно назвіть хімічні елементи, які зустрічаються в тексті.

Тема. Прості речовини метали і неметали.

Загадки

Я живу і не тужу,

З ким зустрінуся – дружу.

Ми удвох з моїм сусідом

Називаємось оксидом.

Друзями моїми стали

І метали, й неметали.

Феєрверк влаштую вмить,

Бо в мені усе горить

Я внизу у тропосфері,

Залечу в іоносферу.

Мною дихать – всяк мастак.

Називають мене як?

(оксиген, кисень. )

В зорях, Всесвіті без меж

Найчастіш мене знайдеш.

Я в сполуках органічних

І у газах вулканічних,

Утворив найлегший газ,

Що горючий водночас.

У небесную блакить

Зонд зі мною полетить.

Як зустрінусь з киснем, враз

Вибух – це гримучий газ.

Потекло щось ? Не біда.

Це з’явилася вода

Я й відновник добрий теж.

Може ти мене назвеш?

(гідроген, водень.)

     § § § §  §

Я найлегший від усіх,

Ти без мене ані кроку,

А як киснем я зійдусь,

Вмить отримаєш вологу.

(водень)

Пахну, жовта, всім відома

І в аптеці і удома.

Мазі я для вас роблю,

Бо мікробів не люблю.

Як мене запалиш, враз

Із запахом добудеш газ.

Газ – у воду булькотить,

Лакмус червоніє вмить,

Червоніє неспроста.

Бо у колбі кислота.

Газ і кислоту назвіть

І моє  ім’я скажіть.

(сірка, сульфур, сульфітна кислота)

Я хамелеон хімічний,

Кольори міняти звичний.

Як буваю я червоний,

В сірниках усім відомий.

Як у кисні я згоряю,

Хмару диму випускаю,

Порох з мене роблять димний.

Білий – я поводжусь дивно:

На отруту обертаюсь,

Сам собою загоряюсь.

Ви вже скажете, мабуть,

Як хамелеона звуть?

(фосфор)

З ким зустрінемося нині?

Алотропні видозміни.

Перший – я твердий і чорний,

Ще й відновник я моторний,

В домну стрибну, а відтак

Маєте чавун і шлак.

Другий – креслю і пишу,

На папері слід лишу.

Із тролейбусом дружу,

По дротах його воджу.

Третій  - я бурю породи.

Прикрашаю нагороди.

У сережках блисну чисто,

У браслетах і в підвісках.

Чи ви зможете одразу

Цим трійнятам дати назву?

(коес,графіт,алмаз)

Я в усіх живих клітинах,

Я – вугілля, олівець,

Маю ще один талант:

Я блищу, бо діамант

(карбон)

Блідо-жовтий газ їдкий,

Іноді такий бридкий:

То зруйную нігті,шкіру,

То зроблю в озоні діру.

Електрони брати звик,

Бо найкращий окисник.

Воду стріну – ой, біда!

У мені горить вода!

А в сполуках славу маю,

Я тефлон вам випускаю.

Ось емаль, поглянуть любо,

Всім роблю міцними зуби.

Можу все, бо чарівник.

Хто я: маг чи руйнівник?

(флуор, фтор)

Я отруйний газ зелений.

Дивні звички є у мене:

Всім задуху дарувати

І мікробів убивати.

Різнокольоровий килим

Після мене стане білим.

Родичів відомих маю:

Сіль,що миттю вибухає,

П’ять кислот, вапно…

Доволі. Я живу в кухонній солі.

Чую відповідей хор,

Що моє імення…

(хлор)

Я відома рідина,

Темно-бура і страшна,

Бо занадто вже отруйна,

Але я буваю й чуйна.

Мої солі стрес лікують,

Фотографії друкують.

Освітіть – сіль зможе мить

На папері зупинить.

(бром)

Темно-сірий, кристалічний,

А на вигляд металічний,

Як у спирті розчинюсь,

Бурим зразу я роблюсь

І тоді безперестанку

Зможу обробляти ранки.

Як торкнусь до картоплини,

То відразу стане синя.

На вогні, як підігріюсь,

Зразу хмаркою розвіюсь

Фіолетовим димком –

Й знов осяду порошком.

(йод)

Нежиттєвим я вважався,

Та довести постарався,

Що без атомів моїх

Не було б ніде живих

Організмів . Я в повітрі,

І в кислотах, і в селітрі,

І в білках, і у мікробах,

І в грунтових навіть пробах.

Заховався в аміак.

Називають мене як?

(нітроген,азот)

Темно-сірий неметал,

Я у космосі літав.

Живлять станції космічні

Батареї електричні,

Зроблені з моїх кристалів.

Я добавка і до сталі

Біля річки, в холодку

Знайдете мене в піску.

Можу в камені сховатись,

Можу дім вам збудувати.

Цегла, скло,бетон, цемент –

Вам палац?Один момент!

Мабуть, ви вже пригадали

Назву цього неметалу

(силіцій)

     § § § §  §

Він в білому піску,

До складу скла він входить,

А як в гуму увійде,

То враз стійкою її зробить.

(силіцій)

Ми брати усім відомі,

Любимо сидіти вдома.

Вмієм жити – не тужити,

Та не любимо дружити.

Отакі вдались уперті,

Недаремно ми інертні.

А проте один наш брат

Фторові буває рад

Підігрієш їх – одразу

Маєш надстійку пластмасу.

А найлегший брат літає,

З аквалангом вглиб пірнає.

Уночі , й таке буває,

Ми світитись починаєм.

Це реклама!Красота!

Прикрашаємо міста.

В лампочках працюємо чітко,

Бережем з вольфраму нитку

Мабуть, здогадався ти,

Хто такі оці брати.

(гелій,неон,аргон,криптон,ксенон)

Важчий я від Гідрогену,

Вдвічі важчий Оксигену,

В господарстві я згоджуся,

Відгадайте як я звуся?

(S)

На сонці ви знайшли мене,

А у повітрі здавна є.

(гелій)

Казка до теми «Прості речовини»

Як кисень кращої долі шукав…

Жив собі на світі бідний чоловік, звали його Кисень. Одного разу і говорить він своєму товаришу Водню : «Піду я блукати по світу і кращого життя шукати». Довго ходив Кисень світом, а зупинитися вирішив у долині Чистого повітря. Тут він багато працював, його приваблювало все: він становив 47,2% маси земної кори, входив до складу гірських порід,багатьох мінералів і солей.

Кисень відчув себе могутнім, нічого йому не було страшно. До того ж у долині з’явилось у нього багато нових друзів. Коли вони зустрічались, багатьом було легше дихати, яскравіше горіло полум’я вогнищ  спілкування. І це все завдяки Кисню.

        Одного дня Кисень зустрів свого знайомого Водня. Той йому розповів, що він зараз заможний, найпоширеніший у Космосі і дає енергію зіркам, у тому числі й Сонцю. А коли друзі почали говорити один одному про свої найкращі властивості, то дійшли згоди, бо зрозуміли, що Водень згоряє від любові до Кисню з виділенням великої кількості тепла, чуйності, уваги, з подальшим утворенням Води - життєдайної сили всього живого на Землі.

Затоваришували Кисень з Воднем ще міцнішою дружбою. Розповів Водень про багатьох своїх друзів, добрим словом згадав Гелія, разом з яким наповнював дирижаблі й аеростати, які красиво та велично підіймались високо в небо.

        Розповіли Кисень з Воднем про свою дружбу всім знайомим: металам, солям, оксидам, кислотам, основам і стали всі разом працювати. Утворювали добрива, їдкі луги, природні гази, спирти,вуглеводи та багато інших корисних речовин. Можливості Водню та Кисню стали невичерпними, безмежними. І тому в хімії ці речовини стали найвідомішими, а разом з ними і Карбон - елемент життя. Але це вже інша історія…

8 клас

Тема. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

У тридев’ятім царстві,

В усім відомім господарстві

Жили собі сім братів і вісім сестер.

Кожна мала по дві дочки,

Чотири брати – по два синочки

Що ж то за господарство

У хімічному царстві?

       § § § §  §

Як формула, як графік трудовий,

В безсмертній Менделєєва таблиці,

Скрізь повстає круг тебе світ живий.

Ти в нього йди, як промінь лине в дні ці.

Це трапилося восени

На березі ріки Неви,

Знавець хімічних елементів

Склав підручник для студентів…

Як краще розв’язать проблему

Й звести матеріал в систему?

Щоб перетнути цей кордон,

Потрібно винайти закон.

Він об’єднає цілий світ

Й природи створить алфавіт.

Учені довго цим займались,

Та так в невіданні лишались

І винайти закон не в змозі,

Спинялись на півдорозі.

      § § § §  §

Ось система періодична,

Що на вигляд мовби звична.

Та пізнай секрет її -

В ній закони хімії.

Елементи струнко вряд,

Мов солдатики стоять,

Ось періоди,їх сім –

Неоднакові усі:

Є великі, є малі.

Та тримай це в голові.

Груп в таблиці є октет –

Вертикальний силует.

В них підгрупи підопічні,

Є і головні й побічні.

Ось родина в першій групі

Є у головній підгрупі.

Це метали надактивні,

Інколи аж дуже дивні.

У воді іскру пускають,

Вони – лужні – всі це знають.

В сьомій групі – галогени,

Ніби справжні джентльмени.

Люблять завжди в парі бути –

Це їх звичні атрибути.

З Гідрогеном дуже дружать

І тоді кислотам служать.

Що за горді, наче ружі,

І до всіх завжди байдужі

Елементи в восьмій групі

Є у головній підгрупі?

Це спокійні, благородні

Гази, що з усіма згодні,

В поведінці неактивні,

У житті вони пасивні.

В назві їх ці всі моменти,

Це -  інертні елементи.

Дві сім’ї є тут чималі,

Місця стало їм замало –

Гуртожитки збудували,

Спільні прізвища обрали.

Звуть їх лантаноїди,

Інших – актиноїди.

Ось така в нас є структура –

Справжня абревіатура.

Кожна клітка – чиєсь житло,

Інформацію всю спритно

Із клітинок можна взяти

Й елементи описати:

Про ядро і електрони,

Про заряд його, протони,

Що за вигляд атом має,

Що у нім ядро тримає.

Як в реакціях поводять

Електронів хороводи .

Тут валентність і активність,

І електронегативність,

Амфотерність і кислотність,

І сполук не одна сотня.

Ти таблицю цю пізнай

І творця запам’ятай,

Бо закон періодичний –

Це був наслідок логічний

Менделєєва думок

І про це у нас урок.

Загадки до теми “Назви хімічних елементів.”

Я – елемент у шостій групі,

Займаю головну підрупу.

На долар я є чимось схожий,

До складу трьох кислот я входжу.

(сульфур.)

Я живу в квартирі вісім,

Як з’являється хтось лишень –

Вмить оксиди виникають

А інертників минаю.

(оксиген)

Я – елемент усім відомий,

В повітрі майже невагомий,

Мене рослини полюбляють,

На номер схожий – всі це знають.

(нітроген)

Шість нейтронів у ядрі –

Особливості мої.

Це підказка. Відгадайте,

Як зовуть мене пізнайте.

(карбон)

Оксисену не боюся

І йому не підкорюся!

Силу я найбільше маю

Електрона завжди шукаю.

(флуор)

Елемент я незвичайний

І поводжуся нейтрально,

Період другий завершаю

А Гелія – за брата маю.

(неон)

Я – найлегший елемент,

Електрон мій аргумент

Чи прийняти чи віддати? –

Це мене треба питати

Бо вирішую все я –

Особливість в цім моя.

(гідроген)

Казка до теми “Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва”.

У країні Менделєєва.

       Одного разу в Країні Менделєєва зустрілися Літій, Фтор І Аргон. Вони були різні, але, оскільки не знали подібних собі, вирішили дружити.

       Першим про себе розповів Літій. Виявилося, що він був металом, швидким у воді, жив у будинку з парафіну й рідко виходив на вулицю, бо боявся зустрічі з Киснем, який робив його темним і старим. Фтор не був металом – він і сам не знав, хто він такий…Аргон був дуже лінивий, йому завжди хотілося спати.День був сонячним і спекотним.

-       Давайте пограємось на воді,- запропонував Літій.

-       Давай, - підхопив Фтор, знаючи, що Літій, як лужний метал, швидко бігатиме по воді, і це буде цікаво й захоплююче.

-       Я краще посплю, - ліниво відповів Аргон. Ось Літій стрибнув у воду і так швидко забігав, що слідом почав вириватися вогонь. Побачивши, який жвавий Літій у воді, Фтор сказав, що вони гратися разом не зможуть, адже він не встигає за Літієм, а Аргону тим більше не встигнути! І Літій пішов собі геть.

-       А давай підемо до Гідрогену, - запропонував Аргону Фтор. – Скла поїмо…Ми з Гідрогеном  як зустрічаємось - ох і смачно обідаємо!

-        Ні , я краще посплю, - відповів Аргон.

     Так і не вийшло міцної дружби між хімічними елементами Літієм, Фтором і Аргоном.

Але згодом Аргон знайшов затишну долину для відпочинку, яка дуже сподобалась також Гелію, Неону, Криптону,Ксенону. Літій потоваришував на березі озера з Натрієм, Калієм, які познайомили його з Рубідієм, цезієм і Францієм. Фтор також знайшов собі чотирьох друзів - Хлора, Брома, Йода та Астата.

     А згодом у місті країни Менделєєва були побудовані вулиця Лужних металів та вулиця Галогенів. Аргон зі своїми друзями вирішив лишитися у тій самій затишній долині, яку назвали Долина інертних газів.

Казка про дівчинку, яка вміла рахувати.

       Жила собі маленька дівчинка, її звали Хлоридна Кислота. У свої неповних кількасот років вона вже вміла рахувати до 118, була вмілою і освіченою. Її батьками були Хлороводень – чоловік з важким характером, та Вода – спокійна і красива жінка. Одного разу пішла дівчинка до озера прогулятись і доторкнулась рукою до прохолодної, чистої Води. Вода зашипіла, її температура піднялась, а бризки розсипались у різні боки. Кислота промовила : “Один”.

-       Що це ти робиш? – запитала Вода.

-       Я порахувала саму себе,- відповіла Хлоридна Кислота. – Хочеш, я і тебе порахую?

-       Якщо це не боляче, тоді – так!

-       Я – це один, ти – це два. Один, два!

-       Ой, що ти. Я дуже боюся. Тату!Мамо! – жалібно покликала Вода на поміч.На допомогу прибігли Водень і Кисень і питають : “Що трапилось?”

-       Я вмію рахувати до 118! – відповіла Кислота. – Ось послухайте: один – це я, два – це

Вода, три – це ви.

Коли  батьки це почули, вони дуже розсердились і погнались за Хлоридною Кислотою,  щоб провчити її. По дорозі їм зустрівся Магній.

-       Чому це ви женетеся за цією маленькою дівчинкою? – запитав Магній

-       Вона нас порахувала, - сказав Водень.

-       Як це ? – поцікавився Магній.

-       Один це я, два – це Вода, три  - це батьки Води, чотири – це ви, - Кислота доторкнулась пальчиком до Магнія, від чого з нього почав виділятись газ.

-       Ой! Тепер вона і тебе порахувала ! – проревів Кисень.

-       Це їй так не минеться!- погрозив Магній і разом з іншими кинувся наздоганяти Хлоридну Кислоту.Вони мчали стрімголов, не розбираючи дороги, і так добігли до океану. Біля берега стояв великий і красивий корабель “Chemistry”. На борту вони побачили безліч різних хімічних елементів. Капітаном чудового корабля був Карбон.

-       Зупиніться! – закричав капітан, побачивши речовини, які неслись, не чуючи під собою ніг.Але було пізно Хлоридна Кислота стрибнула на борт корабля й озирнулась навколо. За нею кинулись інші. Корабель загойдався і плавним ходом пішов по воді. Капітан злякався і закричав: “На допомогу!Корабель може затонути”. Усі затремтіли від страху.

-       Хто з вас може рахувати? – запитав капітан.

-       Я вмію, - сказала Хлоридна Кислота.

-       Тоді перераховуй усіх нас швидше!Корабеь може витримати тільки 118 пасажирів.

Хлоридна Кислота загалом нарахувала 118 пасажирів.

-       Отже, корабель витримає, - зітхнув з полегшенням капітан.Усі дуже зраділи і похвалили Хлоридну Кислоту. З тієї пори вона так і залишилась на кораблі: працює там контролером разом із своїм помічником Інгібітором. Незабаром корабель “Chemistry” вирушив у цікаву подорож у країну хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

Тема. Основні класи неорганічних сполук.

Речовина ця - складна,

Є рідкою як вода.

Якщо сіль зустріне враз.

Осад випаде чи газ?

А метали пропадуть -

Гази вгору знов підуть!

Індикатор в ній одразу

Червоніє по заказу,

Колір швидко він міняє

Нас усіх попереджає:

Щоб не трапилось біди

Будь завжди обачним ти!

(Сульфатна кислота.)

Речовина теж їдка,

Але це не кислота,

Хоч із сіллю осад є

Рожевий індикатор в ній стає.

Кислота її боїться,

Разом їм ніяк не вжиться.

Тай оксид кислотний в ній

Перетвориться на сіль.

(Луг.)

Речовина це була б тверда

Якби поряд не вода.

Може в ній вона скупатись

Й рідиною теж зостатись

І тоді кислоти, солі

Тай луги вже мимоволі

Осад в ній дадуть чи газ,

А метал, що в мене лівіше

У ряду Бекетова

Як у неї попадає

Потихеньку пропадає.

Що це за речовина?

(Сіль.)

Кислота я  найсильніша,

Нелетка і масляниста.

У кислотному ряду

Командиром я стою.

(Сульфатна кислота.)

Кислоту ми цю вживаєм

У вигляді напоїв:

Газуватих,ароматних й

Різнокольорових.

(Карбонатна кислота.)

Кислота ця не проста,

Містить Нітроген вона,

Тим відрізняється від усіх,

            що солі всі її

розчиняються у воді.

(Нітратна кислота.)

Є складна речовина,

Що містить Оксиген вона.

З двох елементів складається,

І як вона називається?

(Оксид.)

Я поширена в природі,

Є в молекулі білковій.

У воді не розчиняюсь,

Із вулканів я з’являюсь.

Хвору шкіру очищаю;

Навіть в пеклі я буваю!

(Сода.)

Тема.   Хімічний зв’язок(диктант).

Ось два атоми зустрілись

І чомусь не помирились:

То відштовхуються сильно,

То притягуються мирно.

Що ж за сили тут працюють.

Рухом атомів керують?

(кулонівські сили)

Врешті сили порівнялись,

Атоми, мов задрімали.

Зв’язок між ними проявився.

Яка ж структура тут з’явилась?

(молекула)

Атомів взаємодія –

Це і сила, і надія,

Бо це явище фізичне,

А зв’язок назвіть логічно.

(хімічний)

У зв’язку, що є надійним

Пари електронів спільні

Як конкретно він зоветься ?

Назва нескладна, здається .

(ковалентний)

Цей зв’язок, що ви писали

Любить дуже все до пари

Навіть має власні види,

В нього два їх різновиди.

Відгадай слова новенькі,

Адже відповідь простенька.

(полярний і неполярний )

Є молекула хлор-два

І нічого більш нема.

Як у ній зв’язок назвати?

Вам всім треба написати.

(ковалентний неполярний)

Ось аш-хлор – сполука чемна,

Формула проста, приємна

Та який у ній зв’язок?

Думай і згадай зразок.

(ковалентний полярний)

9 клас.

Тема. Металічні елементи та їхні сполуки.

Я метал м’який, та знайте:

До води не підпускайте,

Бо у неї опущусь,

До поверхні піднімусь,

Пробіжуся і зникаю,

Газ доверху випускаю.

А ще чую звідусіль:

“Поклади у страву сіль!”

Сіль кухонну, бо із нею

Здавна ми були ріднею.

(натрій)

     § § § §  §

Я з металами стою,

Хоч м’який , мов масло .

Жовтим полум’ям горю, й довго не погасну.

Я поширений доволі:

В воді, склі,кухонній солі.

(натрій)

Я метал легкий, сріблястий,

Можу вам в пригоді стати.

Що про мене знають люди?

Мої йони стрінеш всюди:

У печерах і у горах,

І в скелетах, і у морі,

Їх зустрінете в бетоні

Чи в мармуровій колоні,

Чи у гіпсі,чи в гідриді,

Чи в цементі, чи в карбіді.

Вас до дошки викликають, -

Й вам на руки осідаю.

(кальцій)

 § § § §  §

Срібно-білий активний метал,

І повітря боїться він дуже.

Є у грунті, у наших кістках

І у водах підземних потужних

Є він в наших зубах білосніжних

А тому він метал дивовижний.

(кальцій)

Я – метал . Але який?

І сріблястий, і м’який.

Легко ріжуся ножем,

Нібито на торті крем.

Зберігаюся під гасом.

Як його не знайду часом,

Білим порошком вкриваюсь,

Помаленьку розсипаюсь.

Моїх йонів частку має

Сіль, що миттю вибухає.

Щоб вродили на городі

Бульби і коренеплоди,

Добрива мої візьміть,

Зважте норму, в грунт внесіть.

(калій)

Я сріблястий, я крилатий,

Високо люблю літати.

А корозії не знаю,

Плівкою себе вкриваю.

На опорах через ліс

То дротами я повис.

Можу двері змайструвати,

Посудом на кухні стати.

А народжуюсь із глини.

Чи мене назвеш ти нині?

(алюміній)

     § § § §  §

Струму добрий провідник,

У світі третій мандрівник,

З букви “А” я починаюсь.

Срібно-білий я й згинаюсь.

(алюміній)

   § § § §  §

Трійка – це число магічне,

В ній житло моє одвічне,

Чортів тузінь – це мій знак.

З мене побудуй літак.

(алюміній)

  § § § §  §

Він легкий у каструлях наших,

Де ми варим суп чи кашу,

В літаках сріблясто-білих,

Потужних, але легкокрилих.

Він срібний, наче сніг чи іній,

І зветься гарно - …

(алюміній)

Я червона, гарна, вправна,

Люди знають мене здавна.

Електричний струм умить

По моїх дротах біжить.

Від вологи я старію,

Бо від неї зеленію.

Увійди в підземний світ,

Відшукаєш малахіт.

Красень – зір не відведеш,

Мої йони в нім знайдеш.

(купрум, мідь)

Я срібляста, я рухлива

Та по правді нещаслива.

З киснем стрінусь – червонію,

Дуже я ніяковію.

Незлюбили мене люди,

Зло в мені вбачають всюди.

Розіллюсь – зберуть ущерть,

Бо мої пари – то смерть.

Їм не стану докоряти,

Спробую допомагати.

Й добру маю я натуру,

Міряю температуру.

(меркурій, ртуть)

Я метал м’який, пластичний

І на вигляд симпатичний.

Мною можна вишивати,

В церквах бані покривати,

Можна в банках зберігати

Чи прикраси виробляти.

Мучить спрага, то я в глотку

Капну нишком “царську водку”.

(аурум, золото)

Хтось до класу завітав.

Хто ж це?Ще один метал,

Не простий, а благородний

І буваю самородний

На святкових я столах

І в церковних я хрестах,

Якщо добре шліфувати,

Дзеркалами можу стати.

Мої йони дуже спритні,

Бо вони бактерицидні,

Як хлориди зустрічають,

Білий осад випадає.

Маю тезку я – країну

Хто я?Відгадаєш нині?

(арґентум, срібло)

Я поширене в природі,

Кожному стаю в пригоді.

Де мене зустріти можна,

З вас, напевне,знає кожен.

Магнетит і гематит,

Лимоніт і сидерит –

Руди ці – матусі рідні,

А татусь – метеорит .

Я умію воювати,

Але вмію й будувати

Рейки, кораблі, машини,

Теплоходи і турбіни.

Кров чому у вас червона?

Бо в крові є мої йони.

Вголос мовте для загалу

Назву чорного металу.

(ферум, залізо) 

Дванадцятку протонів маю,

Другу групу полюбляю

Відгадайте хто я є.

Як звучить ім’я моє?

(магній)

Використання художньої літератури.

Кальцій і його сполуки.

Л.Буссенар “Викрадачі діамантів”

       “Пожежа  палала кілька годин підряд . Печера перетворилась на справжню піч для випалювання вапняку. Нечуваної сили полум’я обпекло весь вапняний пласт, що являє собою вуглекислу сіль кальцію. Під дією вогню  вапняк розклався …  і вийшло саме те, що називають негашеним вапном. Залишалось тільки, щоб на нього потрапила відома кількість води. Так і трапилося. Злива залила всю цю величезну масу негашеного вапна. Вона розбухла, стала з нездоланною силою розпирати вугілля, що стискало її, і виштовхувала його в напрямку до прірви.”

Завдання:

1.Напишіть рівняння хімічних процесів, що відбувалися в печері.

2. З якою метою подібні процеси застосовують у промисловості?

Металургія

Ж.Верн “Таємничий острів”

       “Метали, звичайно, містяться в землі не в чистому вигляді; здебільшого вони зустрічаються в поєднанні з Оксигеном і Сульфуром. Один із зразків, які приніс Сайрес Сміт, являв собою магнітний залізняк, а інший – сірчаний колчедан або сірчисте залізо.

Перший зразок належало відновити за допомогою вугіля… Відновлення полягає в тому, що руда з вугіллям піддається дії високої температури. Здійснюється це двома способами.

Перший, так званий каталонський, спосіб має одну перевагу: руда перетворюється безпосередньо в залізо. Другий спосіб – доменна плавка – перетворює руду в чавун, а чавун – у залізо, вилучаючи з чавуну 3- 4% домішок вуглецю. ”

Завдання:

1.Напишіть рівняння реакцій, що згадуються в цьому уривку.

2.Які неточності допускає письменник, пропонуючи читачам такий опис способу одержання заліза?

Ж.Верн “Таємничий острів”

       “Але метал міг бути корисний не стільки у вигляді заліза, скільки у вигляді сталі. Сталь же є сполукою заліза і вуглецю.

Її одержують або з чавуну, віднімаючи від останнього надлишок вуглецю, або із заліза, що насичується відсутнім вуглецем. ”

Завдання:

1. Оцініть правильність запропонованих  Ж.Верном способів одержання сталі.

2. Які сучасні способи одержання сталі вам відомі?

Тема. Розчини.

Вона важлива дуже

Для всіх живих істот,

В трьох станах агрегатних

Зазвичай, може буть.

І формула простенька

У неї є давно-

«Аш» 2 ,а «О»- одненьке,

То хто ж вона? Як звуть?

 ( вода)

Я- відомий елемент,

Я- підтримую горіння,

Газ безбарвний- з Оксигену,

А дружу я з Гідрогеном.

Не одне земне створіння

Не обходиться без мене.

Організмів незчисленну

Кількість я живлю собою,

І морського шум прибою-

Праця наша з Гідрогеном,

Кропітка, важка й натхненна.

(вода)

Я чудова рідина,

Хоч не пахну, не смачна,

Та без мене б не зросла

Ні травиночка мала,

Ні дрімучії ліси,

Не було б роси сльози,

Став би порожнім океан,

Зникли б хмара і туман,

Пересох на кухні кран,

Зупинивсь завод-гігант,

Що машини виробляє

Чи тканини постачає.

Я розчинник добрий

Ви вмить ім’я моє назвіть.

(вода)

10 клас.

Перевірка знань з теми: “Оксиди Нітрогену”.

 Я – оксид, що з киснем дружить,

А вода мені байдужа.

На повітрі вмить змінюся

В діоксид перетворюся.

(NO)

А я – газ, на лиса схожий,

Я – гроза для перехожих.

Як зі мною дощ піде –

Кислота із неба ллє.

(NO₂)

Вигляд мій – кристали білі,

Небезпечний я на ділі:

Лиш де з’явиться вода –

Є нітратна кислота.

 (N₂ O₅)

Я – оксид  - їхня сестра –

Темно-синя рідина,

Розчиняюсь в воді спритно,

Кислота стає нітритна.

(N₂O₃)

Всі ці родичі мої

Небезпечні і страшні.

Ну а я оксид-дивак,

Гарний запах – це мій знак,

Люблять всі мене одначе

За мою веселу вдачу.

(N₂O)

Задачі у віршах

Є амонію сульфат

Грамів шість і дюжин п’ять.

Натрій ось їдкий з’явився,

Тут сульфат аж затрусився,

Газ із нього повалив,

Різкий запах всіх зломив.

Навіть кислота фосфатна –

Ця сполука делікатна

Розум втратила одразу,

Сіль створила з того газу.

Кислоти відомо нам

Сорок грам плюс дев’ять грам

Скільки солі?Що за сіль?

Це пізнати – ваша ціль.

     § § § §  §

Ось дано вам речовини

 В необмежених частинах:

Калію перманганат

У задачі дає лад,

Ще амонію хлорид

Ну і натрій гідроксид.

Як із даних компонентів,

Що ідуть, як реагенти,

Натрію нітрат здобути

Й про каталіз не забути?

Солі треба без затримки

Вісім грам і половинку.

Маси реагентів взнайте,

Про одне не забувайте:

Вихід мають всі процеси

Сто відсотків, без ексцесів.

Казка на тему: “Алотропні видозміни Оксигену”.

Казка ця на погляд дивна

Може в чомусь примітивна.

Є в ній хімії загадки,

Слухай і знайди відгадки

Жили-були друзів двоє,

Чимось схожі на героїв,

Хоч одне коріння мали

Часто про це забували.

Містер Окс – один із них –

Він відносивсь до “крутих”

Де хотів завжди гуляв

І кругом бешкетував,

Ті, хто близько з ним бували

Вигляд свій завжди міняли.

Не любив він благородних

Сильних духом й з ним не згодних.

Окс обходив їх тихенько

І чіплявся до слабеньких.

Бійку враз бува затіє:

Все горить тоді і тліє,

Іскри можуть вмить сипнути

Навіть може щось рвонути.

А бува спокійним стане

І до себе лише манить

Та все робить справу чорну,

Інколи без меж потворну.

Містер Окс любив висоти –

В нього там важка робота.

Він за хмарами сидів

І на митниці служив,

Ця контора вкрай важлива

Згублені промені ловила,

Щоб на землю не проникли

І життя тоді не зникло.

Хоч як Окс не працював,

Імідж франта не втрачав

Свіжість віяла тоді,

Як бував він на землі.

Друзі нехотя стрічались,

Та однак таке бувало.

Як гроза дає фуршет,

Зустрічався цей дует.

Використання художньої літератури .

Тема. Нафта і продукти її переробки.

«От у чому секрет дзертаноджів і джерело їхньої влади. Тут, у долині , яка охороняється, вони добувають нафту, що і призводить в рух їх незграбні машини. Але невже дзертаноджі використовують сиру нафту? Що за  чортівня діється у фортеці , увінчаній товстою трубою,що випускає в небо чорні клуби диму?..

   Порівнявшись з хазяїном, Язон закричав йому в обличчя:

  _ Вислухай мене. Мені відомо: те, що виходить першим,- краще…»

1. Язон - герой роману Гаррі Гаррісона «Фахівець з етики» - опинився в полоні на планеті з низьким рівнем розвитку науки і техніки. Але завдяки своїм великим знанням зумів розкрити всі «засекречені» технології, які там використовувалися. А ви змогли б здогадатися, що за процес відбувався у фортеці?Опишіть його сучасною мовою.

2.Які технічні вдосконалення ви запропонували б для проведення цього процесу?

Тема. Виробництво сульфатної кислоти.

Ж.Верн “Таємничий острів”.

“ Сірчаний колчедан складається в основному з вугілля, кремнезему, глинозему, сірчаного колчедану, що знаходиться в ньому в надлишку.

Завдання полягає в тому, щоб виділити його і якнайшвидше перетворити в залізний купорос. Із залізного купоросу можна буде одержати сірчану кислоту.”

Завдання:

1.Напишіть хімічні формули всіх згаданих в уривку речовин.

2. Уявіть собі, що ви з друзями опинилися на  безлюдному острові, маючи у своєму розпорядженні перелічені вище речовини. Опишіть свої дії, пов’язані з одержанням сірчаної кислоти. Напишіть рівняння необхідних реакцій.

3. Якими факторами інтенсифікації процесу ви скористаєтесь?

К.Паустовський “Кидок на південь”

“На поворотах Келасура  намивала маленькі піщані коси. Вони горі під сонцем, як золотий пісок. Уперше потрапивши на Келасуру, я намив із цього берегового піску жменю темно-золотих лусочок -  веселих і невагомих. Проте через годину вони почорніли і стали схожі на залізні ошурки. У Сухумі мені пояснили, що це не золото, а сірчаний колчедан”.

Завдання:

1. Поясніть, чому потемніли “золоті лусочки”?

2. Напишіть рівняння відповідної реакції.

Уривок із повісті Г.Хаггарда “Клеопатра -  володарка зорі”

“…Вона вийняла з вуха одну з тих величезних перлин … і … опустила її в оцет. Запала мовчанка, вражені гості, завмерши, спостерігали, як незрівнянна перлина повільно розчиняється в міцному оцті. От від неї не залишилося і сліду, і тоді Клеопатра підняла кубок, покрутила його, збовтуючи оцет, і випила весь до останньої краплі. ”

Поясніть , що відбулося з перлиною.

Уривок із казки “Мороз Іванович”

“Тим часом Рукодільниця повернеться, воду процідить, у глечик наллє; та ще яка витівниця: коли вода нечиста, так згорне аркуш паперу, накладе в нього вугілля та піску великого насипає, уставить той папір у глечик да наллє в неї води, а вода – то знай проходить крізь пісок та крізь вугілля і крапає у глечик чиста, немов кришталева…”

Поясніть дії Рукодільниці.

Уривок із твору У.Коллінза “Місячний камінь”

“Подивіться, Габріеле, - сказала міс Речел і піднесла блискучий діамант до сонячного променя, що падав з вікна. – Господи, змилуйся!Таки воістину діамант!Блиск його нагадував сяйво повного місяця.

 Один містер Годфрі зберіг самовладання. Він обійняв своїх сестер, іпоблажливо поглядаючи то на діамант, то на мене, сказав:

-       Вугілля, Беттерідж! Просте вугілля, мій добрий друже!”

Поясніть слова містера Годфрі.

Уривок із казки “Мороз Іванович”

“- А навіщо ти, Морозе Івановичу, - запитала Рукодільниця, - взимку по вулицях ходиш та у віконце стукаєш?

-       А я тому у віконце стукаю, - відповів Мороз Іванович, - щоб не забували грубки топити та труби вчасно закривати, а то є такі нечупари, що грубку перетоплять, а трубу закрити не закриють, або ж і закрити закриють, та невчасно, коли ще не все вугіллячко прогоріло, а від того будинку чадно буває, голова в людей болить, в очах зелено так навіть і зовсім умерти від чаду можна.”

Чому не можна закривати трубу, коли не все вугілля прогоріло?Що таке “чад”?Чому від чаду можна вмерти?

       Імператор Наполеон ІІІ на бенкеті велів подати для почесних гостей столові набори з дуже дорогого сріблисто-білого легкого металу. А всім іншим було прикро до сліз: їм довелося користатись звичайним золотим і срібним посудом.

З якого металу виготовлено столовий набір?

11 клас.

Використання художньої літератури на уроках хімії.

Тема.Значення хімії для розв’язання енергетичних проблем.

-       Яке паливо замінить вугілля?

-       Вода, - відповів інженер.

-       Вода? – перепитав Пенкроф…

-       Так, але вода, розкладена на відповідні частини, - пояснив Сайрес Сміт. – Без сумніву, це робитиметься за допомогою електрики, яка в руках людини стане могутньою силою. Так, я впевнений, що настане день і вода замінить паливо: водень і кисень, з яких вона складається, будуть застосовуватись і окремо; вони виявляться таким могутнім джерелом тепла і світла, що вугіллю до них буде далеко.

1. Поясніть, чому Сайрес Сміт – герой роману Ж.Верна “Таємничий острів” -  говорив про воду   як

про паливо майбутнього.

2.Напишіть рівняння згаданих вище реакцій.

3.Які ще джерела енергії вам відомі?

4.Яким із них, на ваш погляд, віддаватимуть перевагу в третьому тисячолітті?

5.Якщо гаряче вугілля полити невеликою кількістю води, то його горіння посилиться. Як пояснити

цей факт з хімічної точки зору?

Гліцерин.

“Азотну кислоту вдалося добути перегонкою із селітри, обробленої сірчаною кислотою. Але як же, зрештою, думав інженер застосувати азотну кислоту?Випаривши гліцерин у водяній ванні, Сайрес Сміт підлив до нього азотної кислоти й одержав, не застосовуючи холодної суміші, кілька пінт жовтої маслянистої рідини. ”

Ж.Верн “Таємничий острів”.

1.Напишіть рівняння реакції одержання азотної кислоти.

2.Що являла собою жовта масляниста рідина? Напишіть її формулу.

3. Уявіть себе на місці інженера Сайреса Сміта і подумайте, для яких цілей і як він хотів

використовувати отриману речовину.

4.Яке рівняння реакції відображає застосування цієї речовини?

5.Яке ще одне важливе застосування цієї речовини вам відомо?

Хімічна казка до теми “Вуглеводи”.

Колись давним-давно, в королівстві Вуглеводів, жила собі дівчинка. Звали її Вода. Вона була дуже вродливою і зачаровувала всіх своєю красою. Мала вона нареченого на ім’я Вуглекислий Газ. Він був міцної статури парубок: високий, гарний, широкоплечий. Вода кохала його і одного сонячного дня вони одружилися. Народилось в сім’ї двоє гарнесеньких діточок: Глюкоза і Кисень. Вони були добрими дітьми і всі люди в королівстві любили їх. Глюкоза – дівчина чистої та легкої вдачі – полюбляла фрукти, мед, квіти, яких багато росло в королівстві. Але понад усе на світі вона любила свою маму, і коли та починала розповідати їй цікаві історії,мала немов розчинялась у ній , забуваючи про все на світі. Оскільки пращурами дівчини були родини Альдегідів та Гідроксидів то всі звичаї та традиції цих сімей Глюкоза шанувала і продовжувала. Так, вона завжди була привітна із сімейством Оксидів. Аргентум Оксид був приятелем Глюкози. І ось одного разу він завітав до неї в гості. Вони довго розмовляли, і коли Глюкоза ненароком доторкнулася до Оксида, утворився срібний іній. Чутка про це згодом облетіла все королівство, і ця історія дістала назву реакція «срібного дзеркала».

       Час невпинно минав… Мінялися дні, ночі, а Глюкоза ставала все милішою. Якось одного літнього дня, йдучи до саду по фрукти, Глюкоза зустріла своїх друзів - дріжджів. Вона розповіла їм, куди йде, і друзі вирішили допомогти. Вони разом назбирали повний кошик фруктів. Коли ж Глюкоза на знак подяки, прощаючись, подала руку - відбулося спиртове бродіння, в результаті якого утворився міцний, гоноровитий Етиловий Спирт, дуже схожий на батька Глюкози, та Газ, що стрімко майнув угору. Попрощавшись з друзями, Глюкоза, втомлена не надто важкою, але копіткою працею, вирішила відпочити. Сонце припікало. Дівчина сиділа на землі і насолоджувалась сонячним промінням, яке лагідно торкалось її обличчя. Вона почала було засинати, коли хтось збудив її легеньким доторком. Це добрі знайомі Глюкози - Кисломолочні Бактерії. Під час цієї несподіваної зустрічі відбулось молочнокисле бродіння. Утворилась гарненька, білолиця Молочна Кислота.

Залишок дня вони провели разом, весело спілкуючись та розповідаючи неймовірні історії, що відбувалися останнім часом.

       Життя Глюкози було радісне та насичене. Мати любила свою доньку і пишалася тим, що вона приносить людям лише користь. З нею люди стають енергійнішими, здоровішими. Згодом у Глюкози народилась молодша сестра – Фруктоза. Вони були схожі, як дві краплі води: обидві вродливі, веселі, життєрадісні. Лише за характером їх можна було відрізнити.

       І донині живе дружня та весела родина в королівстві Вуглеводів та приносить радість її мешканцям.

Казка про Фенол.

Жив собі Фенол. Це був молодий хлопець досить приємної зовнішності: безбарвний, кристалічний, з характерним запахом. На жаль, він був отруйний, але це було єдиним його недоліком. Його батьки – Хлорбензен і Калій Гідроксид – виховували його зразковим хлопчиком, тому в нього було багато друзів. Але всі вони ставились до нього по-різному.

       Його сусідам на площадці Натрію й Натрій Гідроксиду дуже подобалась його гідроксильна група. Його дружба з Бромом виникла на грунті наявності у Фенола бензольного кільця. Отже, у Фенолу було три товариша – Натрій, Натрій Гідроксид і Бром. По сусідстві з ними жила гарна дівчина – Нітратна Кислота. Коли Натрій, Натрій Гідроксид і Бром були маленькими, вони кривдили її, смикали за коси, зимою обкидали сніжками. Лише фенол не кривдив її і завжди заступався. І ось вони підросли, й усі чотири хлопці закохались в Нітратну Кислоту. Але вона обрала найшляхетнішого й найвихованішого – Фенола. Вони одружились й вирішили, що якщо в них народиться хлопчик, вони назвуть його 2,4,6 –тринітрофенолом, а якщо дівчинка, то Пікриновою Кислотою. Хрещеною дитині вирішили взяти Сульфатну Кислоту. І вони всі разом зажили довго і щасливо.

Тема. Хімія і екологія.

Зупинись, людино, подивись,

І подумай, що тебе чекає.

Якщо ти не зможеш як колись

Босоніж пройтись зеленим гаєм,

Якщо ти не зможеш до озер,

Ніби до люстерка, нахилитись,

Якщо ти не зможеш відтепер

Із криниці жодної напитись.

Якщо раптом, звідки не візьмись,

Газ страшний почне тебе душити…

І подумай, як нам далі жити?

     § § § §  §

Ця земля моя й твоя

Це домівка і Батьківщина.

Ці озера і моря,

Ця планета в нас – єдина!

Риби в річці, птахи в небі,

Ці луги, степи, ліси…

Що іще для щастя треба?

У майбутнє пронеси

Цю природу, цю картинку,

Збережи, запам’ятай –

Вічності тобі не треба

Й на Землі можливий рай.

     § § § §  §

У повітрі кружляють оксиди –

Тут CO, SO₂, NO₂.

І лише набігають хмаринки –

Ломить, терпне, болить голова.

Всі ми думаєм днями й ночами:

Що із флорою стане у нас?

Вже грунти деградують докраю…

Судний день, судний вік, судний час.

Вже не втішиться квітка краплинці

І лице не підставиш дощу,

Вже зникають з землі поодинці

Піраміди…о ні, не прощу!

Ні господарів авто отих,

Що так дружно небо всі коптять,

Ні завод, без споруд очисних,

Що нас всіх отруїти хотять

І дощами кислотними й смогами.

Тож звертаємось разом до Бога ми:

Відведи. Порятуй. Вразуми.

На Землі хочем жити всі ми.

Список використаної літератури:

1. М.Д.Василега. Цікава хімія – К. : «Радянська школа».- 1990.

2.М.Я.Коваленко. Хімічна хрестоматія - К. : «Радянська школа».- 1990.

3.Інтерактивні технології навчання:теорія, практика, досвід:метод.посібн./авт..-уклад. О.Пометун, Л.Пироженко. - К.:А.П.Н. – 2002.

4. Інноваційні процеси в школі: організація і управління. – Володимир, 1995.

5. А.І.Гончаров, В.Л.Павлов. Хімія в житті та діяльності людини . – К.:В-во Київ.ун-ту,  1996.

6.Позакласні заходи з хімії. - Бібліотека шкільного світу , 2004.

7.Цікаво про хімічні елементи та їх сполуки. - Бібліотека шкільного світу , 2004.

8.Інтерактивне навчання на уроках хімії. - Бібліотека шкільного світу , 2004.